Частка «тіньової» економіки перевищує 50% - Данило Гетманцев

«Я вважаю, що десь більше половини нашої економіки — в тіні. Держстат надає більш оптимістичні цифри, 30 з лишком відсотків. Але я переконаний, що цифри є гіршими. Половина економіки в тіні - передусім, це торгівля. Це контрабанда, яка живить нелегальну торгівлю, що створює попит на нелегальні товари, які й завозяться контрабандою і також виготовляються в Україні. Це ринки підакцизних товарів», - зазначив Гетманцев

На його думку, найактивнішими «тіньовиками», які працюють у так званих чорній та сірій зонах, є підприємства торгівлі. Йдеться про підакцизні товари, такі, як бензини, дизельне пальне, сигарети та алкогольні напої.

«Тінь - це харчова база для корупції… Ми бачимо, скільки коштує державі корупція… Все одно час потрібний. Все одно люди повинні зрозуміти, що повернення до того, що було до війни, продовження цих практик, несумісним із нашим існуванням. Тому я закликаю керівників усіх державних органів ввести «терор» щодо підлеглих стосовно корупції», - вважає пан Гетманцев.

За словами народного обранця, треба зачищати ринки пального та горілки, а також гральний бізнес. У той же час він переконаний, що найбільшу увагу слід приділити ринку тютюну. Саме від несплати податків на цьому ринку держава недоотримує на рік до 20 млрд гривень. А загалом від контрабанди – 100 млрд гривень.

За інформацією Олега Гетмана, координатора Експертних груп Економічної експертної платформи (яку він оприлюднив у кінці 2023 року на «Економічній правді»), у 2022 році втрати бюджетів від несплати податків з тютюнової продукції склали 20-21 млрд гривень, у 2023 році втрати склали 15-18 млрд гривень за рік.

Як свідчить дослідження Kantar, основними каналами нелегальної торгівлі тютюновими виробами у 2023 році були кіоски і магазини - через них поширюється 67% нелегальної продукції.

Лідерами за рівнем розповсюдження нелегальної продукції є 7 областей України: Дніпропетровська (17%), Одеська (11%), Львівська (10%), Харківська (9%), Хмельницька (8%), Кіровоградська (6%), Чернівецька (6%).

На його думку, за алкогольною продукцією її тіньова частка знизилась з 36% у 2022 році до 30% у третьому кварталі 2023 року. Втрати у 2022 році були в межах 9-11 млрд гривень, а у 2023 році - 8 млрд грн.

Пан Гетманцев також зазначає, що завдяки введенню з 1 жовтня 2023 року РРО та системи штрафів за порушення щодо їхнього використання, Україна має щоденний чековий приріст у 20%. Це означає, що торгівля поступово виходить з тіні.

Щодо грального бізнесу, то народний депутат зазначає, що торік з цього ринку було зібрано 10 млрд податків. Це не враховуючи плати за ліцензії, яка становить до 2 млрд гривень.

На думку Гетманцева, ці цифри є непоганими, враховуючи, що за цими показниками у 2022 році було зібрано 700 млн гривень, а у довоєнному 2021 році – лише 200 млн гривень.

Народний депутат також зазначив, що влада має певні успіхи щодо детінізації на ринку пального. «У нас є гравці, це великі мережі АЗС, які ще у 2022 році та на початку 2023 року були у тіні, маючи податкове навантаження 0 грн/літр, а восени вони мали вже середнє навантаження по галузі, більше за гривню. Ми маємо збільшення ПДВ на літр майже в 5 разів (за 2023 рік). Бачимо і збільшення надходжень, і детінізацію цього ринку», - зазначив Гетманцев.

На думку Олега Гетмана, владі треба зайнятися розробкою нової редакції Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових та алкогольних виробів та Плану заходів щодо її реалізації.

Також, як він зазначає, треба посилення інституційної спроможності податкової та митної служби - переобрання керівника ДМС на прозорих конкурсах Комісією за участі міжнародних експертів, переатестація всіх кадрів, встановлення гідних зарплат для них (законопроєкти №6490д, №9243), забезпечення ДМС технічними засобами митного контролю, підвищення ефективності оперативних працівників митниці у пунктах пропуску та використання кінологічних команд.

Ще одним із заходів щодо боротьби з «тіньовою» економікою експерт вважає організацію обміну оперативною інформацією з митними адміністраціями суміжних держав та взаємодію України з OLAF (Європейське бюро боротьби з шахрайством), а також перезапуск Бюро економічної безпеки України, акцентування його діяльності саме на «акцизних» проблемах держави (законопроєкти №10088 та 10088-1).