Завтра Нацбанк України може знизити облікову ставку від 0,5 до 1,5% - Дмитро Замотаєв

Однак, на його думку, в разі сприятливих економічних показників, як, наприклад, загальне зростання економічної діяльності в усіх сферах, мінімальна інфляція (у річному вимірі вона скоротилася до 3,2%), ритмічне отримання достатньої макрофінансової допомоги (включаючи довгоочікувану допомогу від США на $61 млрд), експортні надходження тощо, у найближчі 2-3 місяці подальша корекція буде малоймовірною.

«Тобто з певними обмовками можна сказати, що квітневе зниження ставки за депсертифікатами встановить депозитні тренди на літо», - додав банкір.

Якими ж можуть бути середні ставки в разі зниження ставки за 3-місячними депсертифікатами на думку пана Замотаєва?

Зниження ставки за 3-місячними депсертифікатами на 0,5% (до 17%):

Максимальні можуть залишитися майже без змін - 15,5-16% річних

Середні ставки з терміном розміщення коштів на 3-6 міс. - 13% річних

Середні ставки з терміном розміщення коштів на 9-12 міс. - 12% річних

Зниження ставки за 3-місячними депсертифікатами на 1% (до 16,5%):
Максимальні - 15% річних

Середні ставки з терміном розміщення коштів на 3-6 міс. - 12-12,5% річних

Середні ставки з терміном розміщення коштів на 9-12 міс. - 11,5-12% річних

Зниження ставки за 3-місячними депсертифікатами на 1,5% (до 16%):

Максимальні - 14,5% річних

Середні ставки з терміном розміщення коштів на 3-6 міс. - 11,5-12% річних

Середні ставки з терміном розміщення коштів на 9-12 міс. - 10,5-11% річних.

За словами економічного та фінансового експерта Олексія Куща, у нас облікова ставка НБУ має бути максимально наближеною до показника інфляції. «Тобто зараз цей показник має бути не вищим за 10%. Відповідно ставка за депозитними сертифікатами - 8%, а ставка рефінансування для комерційних банків - 12%. Ми зараз не маємо проблем із обліковою ставкою. Наші питання та проблеми формуються навколо нормально працюючої монетарної трансмісії.

Тому я вважаю, що задачею номер один для влади є переведення монетарної трансмісії у класичний стан - коли ставка за депозитними сертифікатами є менше облікової, а ставка за рефінансування, навпаки більше. Тут можна дискутувати, яке повинно бути зменшення облікової ставки - 1-2 чи 3%. Що стосується її зниження. На мій погляд, зниження на 1-2% можна назвати мінімальним, яке абсолютно нічого не вирішує в контексті розвитку реального сектору економіки», - сказав експерт.

На його думку, НБУ завжди трактує все, що відбувається з економікою країни і цінами, як інфляція попиту і намагається це регулювати через збільшення облікової ставки, не розуміючи, що в Україні зараз інфляція пропозиції. Остання навпаки лікується зменшенням базової ставки і збільшенням кредитування реального сектора економіки та пропозиції товарної маси.

«А ця невірна трактовка призводить до неправильно оброблених статистичних даних: приміром, зростання заробітної плати, зростання платежів у торговельній системі тощо. Я скажу так: показник зростання зарплати має досить значні відхилення від реального показника, тому що ми маємо дуже велику частку тіньового сектору економіки. Міністерство фінансів потребує боргового фінансування за рахунок ОВДП.

Через високу облікову ставку це відомство вимушене залучати ці папери під надто високі відсотки. А це призводить до різкого збільшення вартості обслуговування зовнішнього боргу. Ця сума становить 400 млрд гривен - вона є вищою за витрати на медицину, освіту та науку. Це абсолютно неприпустимо, що призводить до вимивання значних коштів із держбюджету», - каже він.