В ЄС є високий відкладений попит на участь у відновленні України - Віталій Шапран

«У них у країні дуже сильні банки з багатим досвідом торгівельного фінансування, які можуть профінансувати не тільки проекти за участю компаній з Голандії, але і інших країн ЄС. Втім для гарячого старту цього процесу ми маємо впорядкувати військові ризики, та інформувати їх про те що такі ризики врегульовані. Звісно тоді справа піде швидше, оскільки для них це бізнес», - сказав він.

«Для українського бізнесу та економіки України в цілому сьогодні вкрай важливим є посилення співпраці із західними партнерами. Під час кожної зустрічі ми роз’яснюємо потенційним партнерам, чому вигідно інвестувати в економіку нашої держави вже сьогодні, не чекаючи завершення війни. Й інвестиціями перелік пропозицій не обмежується. Українські підприємства пропонують потенційним партнерам різні форми взаємовигідної співпраці», - зазначила Надія Бігун.

На думку урядовиці, західні компанії не хочуть поки що повертатися в Україну та надавати вагомі інвестиції тому, що у них бркакує чесної інформації щодо стану економіки та привабливості капітавкладень у нашу державу.

Проте Віталій Шапран зазначає, що голландській ING банк як працював в Україні так і працює, мачи дуже специфічну нішу і він допомагає українському бізнесу з фінансуванням проектів, розрахунками та іншими послугами на глобальному ринку.

«Взагалі з початком агресії жоден європейський банк не пішов з України. Розмови про вихід Креді Агріколь (про це часто точилися розмови серед українських експертів – Ред.) - це не більше чутки, в перші дні війни група звернулась до працівників в Україні офіційно і повідомила, що нікуди не збирається йти», - додає він.

У цивільному секторі, за словами економісті, наприклад, Unilever інвестує більше 20 млн євро в виробництво під час війни. «ArcelorMittal Кривий Ріг» продовжує більшість інвестиційних програм започаткованих до війни. Прикладів втечі дуже мало, тільки з тих регіонів України, які було окуповано росією», - каже пан Шапран.

Важливою складовою успіху подібних візитів є активне сприяння в їх організації місцевої влади.

«Дуже важливим є встановлення робочих контактів з місцевою владою. Яка не лише допомагає організувати зустрічі з місцевим бізнесом, але й надалі промотуватиме співпрацю з українськими компаніями серед місцевих підприємств. Переконана, вже незабаром наша спільна робота матиме цілком практичні результати, які ми побачимо в Україні», - вважає Надія Бігун.

Що можливо недоопрацьовує центральна законодавча та виконавча влади, щоби прискорити процес відновлення інвестицій в Україну та повернення бізнесів.?

«Перше - це боротьба з корупцією. Ми маємо довести нашим партнерам, що їх допомога, або кредитні вливання доходять за адресою. Тоді і допомоги буде більше і кредити дешевші. Держава бореться з корупцією, на це вказують численні арешти корупціонерів. Поступово відбудовується вертикаль виплат постраждалим, наприклад, стартував реєстр збитків, у систему виплат втягнули Мінцифри (Дію). Безумовний прогрес в правильному напрямку є, але ж він повільний», - зазначає Віталій Шапран.

На його думку, нарешті потрібно вже створити інвестиційний фонд відновлення України з відкритою для наших партнерів із ЄС, США, Японії, Великобританії радою директорів та адміністрацією у Києві, а також припинити безглузді розмови про банк розвитку, який має діяти поза межами банківського регулювання і є не чим іншим як копією Внешторгбанку рф.